-
Онищенко Олександр Володимирович запитує:
30.08.2009
Доброго дня, Ігор Олександрович! Питання слідуючого характеру - мій знайомий зараз знаходиться в лікарні, йому нанесені тілесні ушкодження середньоі тяжкості групою осіб. Що робити в даній ситаціі?Чи можливо подати позов з вимогю відшкодувати матеріальні та моральні збитки? Як кваліфікуватимуться діяння винних? Дякую за відповідь!
Ігор Багрій відповідає:
Шанов. Олександр Володимирович, відносно вашого знайомого вчинено злочин передбачений ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження). Якщо злочин було вчинено з хуліганських спонукань, то дії винних осіб будуть інкримінуватися за сукупністю злочинів за ст.ст. 122, 296 (хуліганство) КК України. Рекомендую звернутись з заявою про злочин до органів внутрішніх справ. Стосовно відшкодування шкоди можу вказати, що цивільний позов може бути Вами поданий під час розслідування кримінальної справи (тільки до початку судового слідства), або в межах цивільного провадження, після набрання вироку законої сили стосовно виних осіб.
З повагою, адвокат Ігор Багрій
-
Николенко Анна запитує:
09.09.2009
Добрый день! У меня такая ситуация: парень 20 лет угнал автомобиль у своего крестного, тот написал заявление и завели уголовное дело. Ему может быть срок от 3 до 5 лет...
Чем можно ему помочь? Как облегчить наказание?
Ігор Багрій відповідає:
Доброго дня! Ваказана особа вчинила злочин передбачений ч.1 ст. 289 КК України. Данна стаття відноситься до злочинів середньої тяжкості, так як передбачене покарання у ввиді позбавлення волі на строк не більше 5 років. На підставі ст. 47 КК України особа може бути звільненна від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства..., якщо вона вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості і покаялась. Також звертаю Вашу увагу на ст. 66 КК України, де вказані обставини, які пом якшують покарання. Вам необхідно надати суду документи, які підтверджують певні факти, наприклад хвороба, наявність малолітніх дітей, батьків похолого віку, інвалідність.
З повагою, адвокат Ігор Багрій
-
Безверхая Татьяна Юрьевна запитує:
09.10.2009
Уважаемые Игорь Александрович! Подскажите, моим отцом была куплена двухкомнатная квартира в Киеве 9 сентября сего года. Согласно свидетельству на право собственности квартира была приватизирована в 1997 году на праве общей совместной собственности на мать Пилипенко Елену и сына Дорофеева Дмитрия в равных долях. Мать умерла в 2006 году. 31 июля 2009 года Дорофеевым Дмитрием у нотариуса получено свидетельство про право на наследство 1/2 части квартиры (которая была в собственности его матери). Вообщем решил сын Дорофеев Дмитрий квартиру продать. У Дорофеева Дмитрия есть ребенок 6 лет (Дорофеев Денис), который был прописан в эту квартиру после рождения. В данный момент ребенок малолетний. Квартиру Дорофеев Дмитрий продал нам без разрешения опекунсукого совета. Какие последствия нам можно ждать в будущем? Может ли случится так что по истечению какого-то времени сделка будет признана недействительной? Заранее благодарна.
Ігор Багрій відповідає:
Доброго дня ! Статтею 7 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріуси у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Права та обов'язки батьків та дітей на майно, зокрема, щодо управління майном дитини, визначено статтею 177 Сімейного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятись від майнових права дитини.
Крім того, статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" встановлено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
В подальшому дана угода в судовому порядку може бути визнана нідійсною.
З повагою, адвокат Ігор Багрій
-
Таіса Володимирівна запитує:
31.08.2009
Доброго дня підкажіть будь-ласка!Хочу звернутися до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, який був укладений моїм батьком та його племінницею, так як батько вживає лікарські засоби (ноотропи та ін.) і не усвідомлював своїх дій під час підписання договору, на яку статтю мені треба силатися, щоб це довести?Буду вдячна за відповідь.
Ігор Багрій відповідає:
Шанов. Таіса Володимирівна, підставою недійсності правочину (в Вашому випадку договору дарування) відповідно до ст.215 ч.1 ЦК України є недотримання під час його укладання вимог закону передбачених ст. 203 ЦК України. Правочин вчинений дієздатною фізичною особою, яка в цей момент не усвідомлювала значення своїх дії та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті- за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені( ст. 225 ЦК України).
З повагою, адвокат Ігор Багрій
-
Горелов Адрей Владимирович запитує:
10.09.2009
У меня такой вопрос могут назначить алименты если ребенка я усыновил ,а его мать его забрала себе недает мне сним ни общатса ни видитса а только требует деньги,хотя я не отказываюсь от материальной помощи ребенку но только в плане она мне говорит что нужно ребенку я это покупаю её это не устраивает ей нужны только деньги и уверен что она их будет тратить не поназначению.Я ей сказал что деньги я ей просто так давать не буду . Она заявила что подает на алименты.Вданный момент она проживает в гражданском браки а ребенка использует для улучшения своего материального состаяния и ребенок ей нужен для того чтоб тянуть с меня деньги до этого 7 лет никаких намеков на алименты
Ігор Багрій відповідає:
Доброго дня. Відповідно до чинного законодавства усиновлення надає усиновлювачу права і накладає на нього обов язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі який мають батьки, щодо дитини (ст.232 СК України). Відповідно до ст. 180 СКУ батьки зобов язані утримувати дитину до її повноліття. Аліменти визначаються за домовленістю сторін, або присуджуються за рішенням суду. Щодо форми сплати аліментів, то вони можуть бути у грошовій, або натуральній формі, але лише за домовленістю сторін. Якщо буде рішення суду про стягнення з Вас аліментів, то фоно буде стосуватись лише грошової форми сплати аліментів. Стосовно того, що Ваша дружина не дає вам бачитись з дитиною, то рекомендую Вам звернутись до суду з позовом про усенення перешкод у спілкуванні з дитиною, та встановити дні та години вашого спілкування з нею.
З повагою, адвокат Ігор Багрій